МТСБУ день перший. знайомство.
В невеличкій кімнатці, сидить зо три менеджери, Клієнти, вони ж потерпілі, ютяться на патрах, що стоять вздовж протилежної менеджерам стіни, пишуть заяви, на отриманих бланках. Вітаюсь, перший від входу менеджер, виявляється вільний, подаю йому підготовлені папери, він там чото вовтузиться. Я !мимоволі! слухаю історію потерпілої поруч. Суди... Провадження... Кримінальні справи. Тьотю збив на переході якийсь авто. Довго вона лікувалась і заживала. Сума така прилічна, чи то не прилічна накрутилась, і опа, хвала нашій безплатній медицині, чеків у неї, аби на 30% потраченого назбиралось... плаче. МТСБУ все по закону, оплатить по чекам....
І все так у нас ніби й нормально, та з іншого ракурсу через Ж.О.П.У.
і особистий кабінет створили, і доступ та координати прийшли на почту, раніше ніж я повернувся на роботу. і документи там подані в пдфі лежать, і кнопка загрузити присутня. Та от довезти недостающий папірець я маю особисто, в офіс.
Поки все.