Християнські празники, традиції, звичаї

[ToLida]

На правах львівської клубної "мами", чи вірніш сказати - матушки Ліди (ну, бо саме так мене звуть близькі знайомі і друзі) вирішила започаткувати нову тему, де можна було б розповідати про походження певних християнських свят, особливості святкування і народні звичаї.
Сподіваюсь, що Вам буде цікаво почитати, бо навіть практикуючі християни не завжди оте все знають. Коли хто має якісь доповнення чи питання, то відписуйте сюди. Роз'яснення чи коментарі, гадаю можна буде отримати від мого батюшки Олега.

Вітаю усіх з празником Стрітення Господнього!

15 лютого (за григоріанським календарем; 2 лютого – за юліанським) – християни східного обряду відзначають Стрітення Господа Нашого Ісуса Христа (Стрітення Господнє).

Відзначають його в пам’ять про те, як Свята Діва Марія принесла до Єрусалимського Храму Ісуса Христа на 40-й день після його народження (згідно з Законом Божим, з часу визволення євреїв із єгипетського полону, кожне перше немовля чоловічої статі належало Богові, і його треба було приносити до храму на 40-й день після народження).

Коли Діва Марія разом з Йосифом принесла Ісуса до храму, їх зустрів там сивий старий Симеон, який чекав зустрічі з Господом вже багато років. Згідно з Євангелієм від Луки, Симеон був праведником, але він таки не повірив у можливість народження Спасителя від Діви Марії. І тоді Дух Святий напророчив йому, що він зможе вмерти лише тоді, як побачить народження Господа. Те й здійснилося – Симеон міг одержати тепер вічний спокій. Перед смертю старець Симеон сповістив, що Немовля, яке йому нарешті судилося побачити, вийде „на служіння спасіння людей”.

Звершивши все згідно з законом Господнім, Марія і Йосиф повернулися до Віфлеєму.

Стрітення відзначають на 40-й день після дня народження Ісуса Христа. Урочисто відзначати його почали з кінця V століття.

На Стрітення також відзначається день християнської молоді. Чому саме цього дня? Складно сказати, але, на мою думку, цей день обрано невипадково. Молодість - це час, коли в житті людини зазвичай відбуваються найважливіші зустрічі: своєї «половинки», з якої розділиш радості й біди подальшого життя, вірних друзів. Це час зустрічей, що визначають життєвий шлях і закладають у нашому серці зерно життя вічного. Молодість - час, сповнений спокус, але й благодатний також!

[ToLida]

За тиждень перед початком Великого посту починали святкувати Масниці – у християн, то останній тиждень перед постом, коли можна було споживати "набіл" - молоко й молочні продукти. А у древньослов'янському язичестві - то були проводи зими і зустріч весни.
Масниці (протягом тижня) розважались різними іграми: катанням з гір на санчатах, катанням на „крутилках”, на льоду...

У народі вважалося, що останній, перед Великим постом тиждень, треба провести весело, бо попереду цілих 7 тижнів суворої поведінки та усіляких обмежень! Натовпи людей веселяться, співають, танцюють, ласують варениками з сиром та млинцями. Адже зиму проводжають - довгу, холодну і злу...
Багато звичаїв, що існують сьогодні, мають язичеське походження і відносяться до культур та традицій, які зникли.

Кожний день Масниці має певне значення, назву, та цікаві звичаї:
Понеділок називали «зустріччю».
У цей день, жінки ішли до корчми і розпочинали свято Масляни. Якщо ж до їх компанії хотіли долучитись чоловіки, то їм на шию чіпляли колодку, зняти яку можна було лише поставивши магарич. У понеділок лаштували веселі гойдалки, крижані спуски на санчатах.
Вівторок називали днем «ігор».
Жінки знову йшли до шинку. Після гуляння в шинку всі виходили на вулицю, де влаштовувались веселі забави, які тривали майже весь день. У вівторок ходять у гості, парубки виглядають невіст, а дівчата сужених.
Середа – «ласунка».
У цей день тещі частують своїх зятів млинцями.
Четвер – «розгуляй».
В четвер жінки знову сідають до столу і піднімають чарки. До того ж в цей день не можна шити та прясти. Із цього дня Масляної починаються величезні гуляння.
У давнину, у четвер, проводили „бійки”. Усі вибиті зуби, чи зламані ребра вважалися на „добру подію”.
П'ятниця – «тещині вечірки».
У цей день зять повинен почастувати свою тещу. Після цього зятю належало покатати свою тещу вулицями села, або ж міста. При чому сервіс в такому випадку напряму залежить від характеру тещі, тобто злу та сварливу везуть по нерівній дорозі і, навпаки, якщо теща лагідна, то і дорога рівна немов струна.
Субота - день «невістчиних посиденьок».
Молода невістка запрошувала до себе в гості рідних чоловіка.
Прощена неділя
Найбільш пишно відзначають неділю.
Спеціально до цього дня готували вареники з сиром. Проводились масові гуляння, ігрища, забави.
Масляна завершувалась „прощальною неділею”, коли всі прощалися з масляним, смачним, веселим тижнем і водночас просили у близьких вибачення (прощення) за нанесені образи.
В цей день потрібно обійти усіх родичів та сусідів і попросити пробачення за всі скоєні образи, аби очиститись перед Великим постом від усякої скверни. Коли хтось просить у вас прощення, то відповідати належить: "Хай Бог простить!" (бо самі ж ми , звичайно, повинні прощати нашим ближнім)
Не можна також вживати горілки.
А перед сном треба ретельно прополоскати зуби, аби чорти не витягли сир, що залишився після Масляної, разом із зубами.

[crayfish]

Дуже дякую, Ліда за таку цікаву тему! Читатиму із задоволенням!

[puff]

Лідуся, класна темка
Багато нового.
Тільки от щось в тих звичаях постійно жінки першими пити починають. Де ж справедливість?

[ToLida]

Ха! Помітили таки...
Саме в тому якраз і є справедливість! Бо зазвичай, в Україні жінки по корчмах не ходили, то був уділ чоловіків. А на Масляну - можна було відірватись і надолужити! Тим самим просто підкреслено, що то були дійсно всенародні гуляння і веселощі!

Правда, тре сказати, що існував колись такий жіночий звичай "понеділкування", але про то напишу пізніш.

[Sharik]

Ліда- Молодець!
Цікава і потрібна інформація!

[Irbis]

Ліда, ти давай з датами! Бо я ж ніграматний!
Це коли все починається?

[crayfish]

Ліда, ти давай з датами! Бо я ж ніграматний!
Це коли все починається?

Походу вже почалось...

За тиждень перед початком Великого посту починали святкувати Масниці...

[ToLida]

Тоді давайте, щоб усім було зрозуміло, поговорим про християнські свята загалом.

З усіх свят у році найбільше - свято Світлого Христового Воскресіння (Пасха чи Великдень). Це є "свято свят і торжество з торжеств". Пасха буває не раніше 4-го квітня і не пізніше 8 травня, у першу неділю після весняного повного місяця, та після святкування старозавітньої пасхи. Християнська Пасха святкується на спомин саме події Воскресіння Ісуса Христа, що сталося в неділю.

Ще буває в році дванадцять великих свят, встановлених на честь Господа нашого Ісуса Христа і Божої Матері. Ці свята називаються дванадесятими (бо їх є саме дванадцять).

Є свята і на честь великих святих і на честь безтілесних Сил Небесних - ангелів.

Тому всі річні празники за своїм значенням поділяються на Господські, Богородичні і святих.

За часом святкування (відзначення) свята поділяються на постійні, які бувають щороку в одні і ті самі числа місяця, і перехідні (рухомі), які хоча й бувають в одні і ті самі дні тижня, але припадають на різні дати у відповідності до часу святкування Пасхи.

За врочистістю церковної служби свята поділяються на великі, середні і малі.
Річним колом богослужінь називається порядок цековних служб протягом усього року. Кожен день у році присвячується пам'яті тих чи інших святих, а також особливим священним подіям - святам і постам.

Осилили? Все зрозуміло?

[puff]

Та ніби нічого складного й надзвичайного

[ToLida]

Так як зараз саме час Великого посту, пропоную поговорити про це.
Великий піст починається за сім тижнів до свята Великої Пасхи і складається з Чотиридесятниці і Страсної седмиці. Чотиридесятниця встановлена у спомин життя Господа Ісуса Христа на землі і на честь сорокаденного перебування в пісному подвигу в пустелі Самого Спасителя, а Страсна седмиця присвячується спомину останніх днів земного життя, страждань, смерті та погребіння Ісуса Христа.
Церквою, яка приписувала постувати весь Великий піст, з давніх часів встановлено проводити з особливою суворістю першу і Страсну седмиці.

У перші два дні першої седмиці встановлено найсуворіший піст — повне утримання від їжі.

В усі інші дні Чотиридесятниці, окрім суботніх і недільних, рослинна їжа приймається один раз, без олії, увечері.

У суботні та недільні дні дозволяється варена рослинна їжа, з олією, двічі на день.

Їсти рибу дозволяється тільки на свято Благовіщення Пресвятої Богородиці (якщо воно не припадає на Страсну седмицю) і на свято Вербної неділі. У Лазареву суботу (субота перед Вербною неділею) дозволяється рибна ікра.

У Страсну седмицю — сухоїдіння, а в п’ятницю і суботу — повне утримання від їжі.

То канонічні приписи стосовно посту. Правда дуже строго? Скажіть, хтось дотримується такого посту? То говорить про те, що ми є надто слабкі і, можливо, ліниві... Але ще є інші моменти:
Піст тілесний без посту духовного нічим не корисний для спасіння душі. Без молитви і покаяння, без утримання від пристрастей і пороків, викорінювання недобрих справ, прощення образ, стриманості в подружньому житті, униканні розваг і видовищ — піст стає лише дієтою.

Святитель Іоанн Златоуст навчає: “Тому, хто приймає їжу і не може постувати, треба подавати щедру милостиню, безперестанно молитися... У цьому не може йому заважати неміч тілесна. Треба йому примиритися з ворогами своїми; будь-яку злопам’ятність нехай віджене від душі своєї”.
Про милостиню. А ось надати посильну допомогу тим, хто потребує її, зовсім не складно. Напевно, немає жодної людини, у якої зовсім не було б непотрібних їй речей. Поділіться ними. Якщо вас непокоїть поширювана останнім часом інформація про те, що жебрацтво — це професія, озирніться навколо себе. Можливо, вашої допомоги потребує сусідка — самотня хвора бабуся. Розкрийте своє серце для милості. Святитель Іоанн Златоуст повчає: “Нагодуй голодних, напої спраглих, відвідай хворих, не забудь ув’язнених у темниці, пожалій змучених, утіш скорботних і тих, хто плаче, будь милосердний, смиренний, добрий, тихий, довготерпеливий, співчутливий, незлопам’ятний, благоговійний, істинний, благочестивий, щоб Бог прийняв і піст твій і щедро дарував плоди покаяння”.

[crayfish]

Дуже актуально!
Ліда - молодець, так тримати!

[puff]

Дійсно дуже актуальна інформація.
Ніколи детально з цим не знайомився. Дуже жорсткі обмеження.
Чи можливо дотримуватися??? Думаю, що неможливих речей немає але от сумніваюся, що це пішло б на користь нашому організму, який загнаний усілякими Є-шками, нашим довкіллям та усякою іншою всячиною.
А от піст духовний - це справа інша. Тут думаю все реально. Тільки сила волі, і все.

[Ihor]

Дійсно дуже актуальна інформація.
Ніколи детально з цим не знайомився. Дуже жорсткі обмеження.
Чи можливо дотримуватися??? Думаю, що неможливих речей немає але от сумніваюся, що це пішло б на користь нашому організму, який загнаний усілякими Є-шками, нашим довкіллям та усякою іншою всячиною...

Думаю - це реально, якщо суто сидіти і молитись, і більше ніяких рухів. Бо фізичні навантаження вимагають від організму віддачі енергії - банальні закони фізики.
Визначальна сутність в "духовному" пості, а це вже залежить від світогляду людини.

[ToLida]

Під час Великого посту є день, коли в особливий спосіб вшановують Животворящий Хрест, на якому був розп’ятий Ісус Христос, це - Хрестопоклонна неділя. Неділя звеличення і прослави Хреста Господнього. Цього дня в церкві читають з Євангелія, що кожен має власний хрест страждань i скорбот.
Та у Богослужінні Хрестопоклонної неділі майже нічого не йдеться про хрест як символ терпіння, покути чи приниження, а йдеться про святий хрест як символ радості, перемоги і тріумфу, що завершує світле Воскресіння.
Святий хрест, кажуть священики, має пригадати безконечну Божу любов, Христові страждання і обов'язок кожного християнина мужньо нести свій хрест щоденного життя. Четверта седмиця Великого посту - Хрестопоклонна, показує нам значення святого хреста не тільки під час посту, але й впродовж життя людини. Ця неділя свідчить: де хрест, там сила, там перемога, там спасіння.
Як подорожній, який, втомившись від довгої дороги, відпочиває під деревом, так і християни, звершуючи духовну подорож до Небесного Єрусалиму – Пасхи Господньої – знаходять посередині шляху Древо хресне, щоб під його духовним покровом набратися сил для подальшого молитовного подвигу.
Цілуючи в Хрестопоклонну неділю Святий Хрест Господній, віряни щиро моляться до Бога: "Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і Святеє Воскресіння Твоє славимо!"